<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Гимназия 257</title>
		<link>http://yymnasium257.clan.su/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Tue, 09 Dec 2014 15:24:32 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://yymnasium257.clan.su/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>§ 23 ОСНОВНІ ГРУПИ ПОСТІЙНИХ ТКАНИН У РОСЛИН.</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;&amp;sect; 23 ОСНОВНІ ГРУПИ ПОСТІЙНИХ ТКАНИН У РОСЛИН.&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em;&quot;&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp;Молоді пагони та корені рослин вкриті шкі&amp;shy;рочкою &amp;mdash; це &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em; text-decoration: underline;&quot;&gt;покривна тканина&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em;&quot;&gt;, яка складається з одного шару живих клітин, що захищають рослину від несприятливих впливів середовища, забезпечують поглинання одних речовин і виділення інших. У старих стебел і коренів утворюється ще один тип покривної тканини &amp;mdash; корок. Він, переважно, складається з декількох шарів відмерлих клітин і виконує захисну функцію.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/231.png&quot; style=&quot;width: 420px; height: 174px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;co...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;&amp;sect; 23 ОСНОВНІ ГРУПИ ПОСТІЙНИХ ТКАНИН У РОСЛИН.&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em;&quot;&gt;&amp;nbsp; &amp;nbsp;Молоді пагони та корені рослин вкриті шкі&amp;shy;рочкою &amp;mdash; це &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em; text-decoration: underline;&quot;&gt;покривна тканина&lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em;&quot;&gt;, яка складається з одного шару живих клітин, що захищають рослину від несприятливих впливів середовища, забезпечують поглинання одних речовин і виділення інших. У старих стебел і коренів утворюється ще один тип покривної тканини &amp;mdash; корок. Він, переважно, складається з декількох шарів відмерлих клітин і виконує захисну функцію.&lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/231.png&quot; style=&quot;width: 420px; height: 174px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em;&quot;&gt;&amp;nbsp; До &lt;/span&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em;&quot;&gt;провідних тканин у рослин належать деревина і луб. &lt;/span&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em; color: #008000;&quot;&gt;До складу деревини входять заповнені водою мертві клітини із потовщеними здерев&apos;янілими (жорсткими) оболонками. Ділян&amp;shy;ки оболонок таких клітин, якими вони відділені одна від одної, руйнуються і ці клітини утворюють довгі суцільні трубки &amp;mdash; су&amp;shy;дини. По судинах деревини рослина транспортує воду з розчи&amp;shy;неними в ній мінеральними речовинами у висхідному напрямку &amp;mdash; від кореня до листків. Одночасно деревина виконує механічно-опорну функцію.&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/232.png&quot; style=&quot;width: 188px; height: 218px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em; color: #008000;&quot;&gt;До складу лубу у квіткових рослин входять ситоподібні трубки. Ситоподібна трубка утворена рядом живих клітин, які не мають ядер. Поперечні перетинки між цими клітинами мають вигляд сита завдяки великій кількості дрібних отворів. Життєді&amp;shy;яльність цих клітин забезпечує одна або кілька дрібних клітин-супутників з ядрами. Вони розташовані поруч із ситоподібними трубками. По ситоподібних трубках лубу транспортуються про&amp;shy;дукти фотосинтезу з органів, де вони утворені або накопичені (переважно з листків), туди, де вони необхідні (переважно в ко&amp;shy;рені, у низхідному напрямку). &lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/233.png&quot; style=&quot;width: 232px; height: 207px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em; color: #008000;&quot;&gt;Разом деревина і луб у рослині за&amp;shy;звичай утворюють провідні пучки.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/237.png&quot; style=&quot;width: 396px; height: 241px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;span style=&quot;text-decoration: underline;&quot;&gt;Основні тканини&lt;/span&gt; знаходяться між покривними і провідними різноманітні: фотосинтезуюча тканина (клітини живі і містять хлоропласти,здатні до фо&amp;shy;тосинтезу, вона наявна в усіх частинах пагона, особливо в листках);&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/234.png&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&amp;nbsp;запасаюча (безбарвні живі клітини, у них відкладається велика кількість органічних речовин: білків, жирів або вуглеводів &amp;mdash; переважно крох&amp;shy;малю, найчастіше зустрічається в коренях, глибоких шарах стебла, в м&apos;ясистих лист&amp;shy;ках);&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/235.png&quot; style=&quot;width: 72px; height: 127px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;механічна (виконують опорну функцію, живі клітини &amp;nbsp;надають органам рослини гнучкості та еластичності, мертві клітини із сильно по&amp;shy;товщеними та жорсткими оболонками утворюють дуже міцну, але ламку механічну тканину. Механічна тканина може знаходитись у будь-якій частині тіла рослини, яка потребує додаткової міцності&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/236.png&quot; style=&quot;width: 132px; height: 126px;&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000; letter-spacing: 0px; line-height: 1.5em; word-spacing: 0.1em;&quot;&gt;&amp;nbsp;Тканини складають органи і забезпечують всі процеси життє&amp;shy;діяльності рослини.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/23_osnovni_grupi_postijnikh_tkanin_u_roslin/2014-12-09-18</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/23_osnovni_grupi_postijnikh_tkanin_u_roslin/2014-12-09-18</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Dec 2014 15:24:32 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>§ 22.ТКАНИНИ РОСЛИН.</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;&amp;sect;&lt;/strong&gt;&lt;strong&gt; 22. ТКАНИНИ РОСЛИН.&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;Об&apos;єднання клітин у тканини відбувається завдяки міжклітин&amp;shy;ній речовини, яка склеює їх, заповнюючи проміжки між оболон&amp;shy;ками сусідніх клітин. Там, де контактують кути кількох клітин, відстань між їхніми оболонками більша, тому залишаються повіт&amp;shy;ряні міжклітинні простори &amp;mdash; система провітрювання тіла росли&amp;shy;ни.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; height=&quot;248&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/221.png&quot; width=&quot;408&quot; /&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;Деякі розчинені у воді речовини можуть рухатися від цитоплаз&amp;shy;ми однієї клітини до цитоплазми іншої через клітинні оболонки і міжклітинну речовину. Ділянки клітинних оболонок, че&amp;shy;рез які проходить особливо багато тяжів цитоплазми, що з&apos;єднують сусідні клітини між собою, називають порами. Вони добре помітні під оптичним...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;&amp;sect;&lt;/strong&gt;&lt;strong&gt; 22. ТКАНИНИ РОСЛИН.&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;Об&apos;єднання клітин у тканини відбувається завдяки міжклітин&amp;shy;ній речовини, яка склеює їх, заповнюючи проміжки між оболон&amp;shy;ками сусідніх клітин. Там, де контактують кути кількох клітин, відстань між їхніми оболонками більша, тому залишаються повіт&amp;shy;ряні міжклітинні простори &amp;mdash; система провітрювання тіла росли&amp;shy;ни.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; height=&quot;248&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/221.png&quot; width=&quot;408&quot; /&gt;&amp;nbsp;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;Деякі розчинені у воді речовини можуть рухатися від цитоплаз&amp;shy;ми однієї клітини до цитоплазми іншої через клітинні оболонки і міжклітинну речовину. Ділянки клітинних оболонок, че&amp;shy;рез які проходить особливо багато тяжів цитоплазми, що з&apos;єднують сусідні клітини між собою, називають порами. Вони добре помітні під оптичним мікроскопом. Отже, пори рослин &amp;mdash; не отвори.&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; height=&quot;207&quot; src=&quot;http://8next.com/uploads/fotos/biol6kostikov/222.png&quot; width=&quot;368&quot; /&gt;&lt;/span&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/22_tkanini_roslin/2014-12-09-17</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/22_tkanini_roslin/2014-12-09-17</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Dec 2014 15:07:38 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Хара и Ульва Биология</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://ts3.mm.bing.net/th?id=HN.607989751129245866&amp;amp;pid=15.1&amp;amp;H=80&amp;amp;W=160&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вы узнаете об организмах, которые находятся на границе между одноклеточными водорослями и &amp;laquo;настоящими&amp;raquo; многоклеточными растениями. Это &amp;mdash; многоклеточные водоросли.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У водорослей переход от одноклеточного к многоклеточному строению почти всегда сопровождался потерей способности к активному движению, вследствие чего эти организмы переходили к оседлому, сугубо растительному способу существования.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ульва &amp;mdash; морская зелёная водоросль. Её тело образовано двумя слоями схожих по строению и функциям клеток (рис. 54). Вначале ульва прикреплена ко дну несколькими короткими нитями&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Затем она отрывается от грунта и в дальнейшем может свободно плавать в толще воды.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ульва растёт в морях умеренного пояса, в частности в Чёрного и Азовского, и достигает в длину до 50 см. Она съедобна и содержит много питательных и биологически активных веще...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://ts3.mm.bing.net/th?id=HN.607989751129245866&amp;amp;pid=15.1&amp;amp;H=80&amp;amp;W=160&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Вы узнаете об организмах, которые находятся на границе между одноклеточными водорослями и &amp;laquo;настоящими&amp;raquo; многоклеточными растениями. Это &amp;mdash; многоклеточные водоросли.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;У водорослей переход от одноклеточного к многоклеточному строению почти всегда сопровождался потерей способности к активному движению, вследствие чего эти организмы переходили к оседлому, сугубо растительному способу существования.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ульва &amp;mdash; морская зелёная водоросль. Её тело образовано двумя слоями схожих по строению и функциям клеток (рис. 54). Вначале ульва прикреплена ко дну несколькими короткими нитями&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Затем она отрывается от грунта и в дальнейшем может свободно плавать в толще воды.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Ульва растёт в морях умеренного пояса, в частности в Чёрного и Азовского, и достигает в длину до 50 см. Она съедобна и содержит много питательных и биологически активных веществ. В некоторых странах ульву как пищевую водоросль искусственно выращивают на специальных морских фермах.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; height=&quot;142&quot; src=&quot;http://narodna-osvita.com.ua/uploads/bio-6-ostap-rus/bio-6-ostap-rus-94.jpg&quot; width=&quot;383&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Рис. 55. Хара: а &amp;mdash; внешний вид тела; б &amp;mdash; фрагмент нитчатой части тела (&amp;laquo;стебля&amp;raquo;) с женским и (1) и мужскими (2) половыми органами; я &amp;mdash; верхушечная часть телахары;г &amp;mdash; опорная клетка &amp;laquo;стебля&amp;raquo;, покрытая удлинёнными клетками (&amp;laquo;корой&amp;raquo;)&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;многоклеточной зелёной водоросли харЫу имеющей вид небольшого &amp;laquo;настоящего&amp;raquo; растения. Её тело состоит из длинного нитевидного &amp;laquo;стебелька&amp;raquo;, от которого на определённом расстоянии один от другого кольцами отходят лучи игловидных &amp;laquo;листьев&amp;raquo; (рис. 55).&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Исследование строения клеток этой водоросли под электронным микроскопом и анализ её ДНК показали, что хара имела общего предка с теми организмами, которые мы привыкли называть уже не водорослями, а растениями.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong style=&quot;color: blue; font-wight: bold;&quot;&gt;Выводы&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;1. &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Многоклеточные водоросли происходят от одноклеточных.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;2. &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Промежуточным звеном между одноклеточными водорослями и &amp;laquo;настоящими&amp;raquo; многоклеточными растениями являются многоклеточные водоросли.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;strong style=&quot;color: #ce0a00; font-wight: bold;&quot;&gt;Контрольные вопросы&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;1. &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Поч ему ульва по строению тела считается более простой, чем хара?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;2. &amp;nbsp;&amp;nbsp;&amp;nbsp;Чем хара напоминает &amp;laquo;настоящие&amp;raquo; наземные растения?&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&amp;nbsp;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/khara_i_ulva_biologija/2014-12-09-14</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/khara_i_ulva_biologija/2014-12-09-14</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Dec 2014 14:58:34 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Губка</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;span class=&quot;term&quot;&gt;Губки&lt;/span&gt; (Porifera) &amp;ndash; тип одних из наиболее примитивных многоклеточных животных, большинство из которых лишено общей характерной симметрии тела. У некоторых одиночных губок наблюдается гетерополярная осевая симметрия. В связи с тем, что тела губок не дифференцируются на ткани, этот тип выделяется в отдельное подцарство Parazoa. Функционально клетки губок слабо связаны между собою.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;justify&quot; style=&quot;margin-top:5px;margin-bottom:10px;&quot;&gt;Тело губок высотой от 1,5 мм до 1 м состоит из двуслойной пористой стенки, окружающей центральную полость. Между слоями стенки находится студёнистая &lt;span class=&quot;term&quot;&gt;&lt;a name=&quot;2&quot;&gt;&lt;/a&gt;мезоглея&lt;/span&gt;, в которой содержатся клетки разного рода. Губки ведут неподвижный образ жизни, прикреплясь своим основанием к субстрату. Только устье и поры способны немного сужаться. Под действием жгутиковых клеток &amp;ndash; хоаноцитов, выстилающих внутреннюю поверхность губок, вода со взвешенными пищевыми частицами закачивается че...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;span class=&quot;term&quot;&gt;Губки&lt;/span&gt; (Porifera) &amp;ndash; тип одних из наиболее примитивных многоклеточных животных, большинство из которых лишено общей характерной симметрии тела. У некоторых одиночных губок наблюдается гетерополярная осевая симметрия. В связи с тем, что тела губок не дифференцируются на ткани, этот тип выделяется в отдельное подцарство Parazoa. Функционально клетки губок слабо связаны между собою.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;justify&quot; style=&quot;margin-top:5px;margin-bottom:10px;&quot;&gt;Тело губок высотой от 1,5 мм до 1 м состоит из двуслойной пористой стенки, окружающей центральную полость. Между слоями стенки находится студёнистая &lt;span class=&quot;term&quot;&gt;&lt;a name=&quot;2&quot;&gt;&lt;/a&gt;мезоглея&lt;/span&gt;, в которой содержатся клетки разного рода. Губки ведут неподвижный образ жизни, прикреплясь своим основанием к субстрату. Только устье и поры способны немного сужаться. Под действием жгутиковых клеток &amp;ndash; хоаноцитов, выстилающих внутреннюю поверхность губок, вода со взвешенными пищевыми частицами закачивается через поры во внутреннюю полость. Здесь различные органические вещества, а также бактерии и планктон захватываются хоаноцитами. Продукты метаболизма выходят вместе с водой наружу через широкое устье. Некоторые губки прокачивают сквозь себя за день до полутора тонн воды.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;justify&quot; style=&quot;margin-top:5px;margin-bottom:10px;&quot;&gt;Большинство губок гермафродиты. Размножение половое и бесполое. Почки, образующиеся на теле, как правило, не отделяются от материнского организма, что приводит к появлению колоний самой причудливой формы. В половом процессе сперматозоид оплодотворяет яйцеклетку; из яйца выходит личинка, некоторое время плавающая в воде, а затем прикрепляющаяся ко дну. Большинство губок живут от нескольких недель до двух лет; конская губка может жить до 50 лет и больше. У губок очень хорошо развита способность к регенерации тканей: даже если губку разрезать на куски, то из каждого кусочка через некоторое время вырастет новая губка.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;justify&quot; style=&quot;margin-top:5px;margin-bottom:10px;&quot;&gt;Скелет губок развивается в мезоглее. Он состоит из фибриллярного белка коллагена или органического вещества спонгина и миллионов микроскопических игл (&lt;span class=&quot;term&quot;&gt;&lt;a name=&quot;3&quot;&gt;&lt;/a&gt;спикул&lt;/span&gt;), образованных кремнезёмом или углекислой известью. Строение скелета служит основным признаком классификации губок. Около 5000 видов губок, встречающихся преимущественно в морях от поверхности до глубины 8 км, разделяются на три класса: &lt;span class=&quot;term&quot;&gt;&lt;a name=&quot;4&quot;&gt;&lt;/a&gt;известковые губки&lt;/span&gt; (скелет из карбоната кальция), &lt;span class=&quot;term&quot;&gt;&lt;a name=&quot;5&quot;&gt;&lt;/a&gt;обыкновенные губки&lt;/span&gt; (скелет из одно- или четырёхосных игл кремнезёма, реже из спонгина), &lt;span class=&quot;term&quot;&gt;&lt;a name=&quot;6&quot;&gt;&lt;/a&gt;стеклянные&lt;/span&gt; или &lt;span class=&quot;term&quot;&gt;&lt;a name=&quot;7&quot;&gt;&lt;/a&gt;шестилучевые губки&lt;/span&gt; (кремнезёмный скелет из шестиосных игл). К обыкновенным губкам относятся более 95 % всех видов.&lt;/p&gt;

&lt;p align=&quot;justify&quot; style=&quot;margin-top:5px;margin-bottom:10px;&quot;&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://www.ebio.ru/images/05010301.gif&quot; style=&quot;width: 590px; height: 272px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/gubka/2014-12-09-13</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/gubka/2014-12-09-13</guid>
			<pubDate>Tue, 09 Dec 2014 14:39:36 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>География Срисовывайте наздоровье))</title>
			<description>&lt;p&gt;схема строения Вулкана :)&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://explira.ru/pimages/shema-stroeniya-vulkana/shema-stroeniya-vulkana_908.gif&quot; style=&quot;width: 400px; height: 300px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;схема строения Вулкана :)&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://explira.ru/pimages/shema-stroeniya-vulkana/shema-stroeniya-vulkana_908.gif&quot; style=&quot;width: 400px; height: 300px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/geografija_srisovyvajte_nazdorove/2014-12-08-12</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/geografija_srisovyvajte_nazdorove/2014-12-08-12</guid>
			<pubDate>Mon, 08 Dec 2014 15:32:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Биология</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&lt;em&gt;Цветко́вые расте́ния, или Покры́тосеменны́е&amp;nbsp; &amp;mdash; отдел высших растений, отличительной особенностью которых является наличие цветка&lt;/em&gt;&lt;/strong&gt;&lt;strong&gt;&lt;em&gt;в качестве органа полового размножения и замкнутого вместилища у семяпочки (а затем и у происшедшего из неё семени, откуда и появилось название покрытосеменные). Ещё одна существенная особенность цветковых растений&amp;nbsp;&amp;mdash; двойное оплодотворение.&lt;/em&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;360&quot; src=&quot;https://yymnasium257.clan.su//www.youtube.com/embed/x2Myhxvl_CY&quot; width=&quot;640&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/89/Magnolia.jpg&quot; style=&quot;width: 307px; height: 230px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;strong&gt;&lt;em&gt;Цветко́вые расте́ния, или Покры́тосеменны́е&amp;nbsp; &amp;mdash; отдел высших растений, отличительной особенностью которых является наличие цветка&lt;/em&gt;&lt;/strong&gt;&lt;strong&gt;&lt;em&gt;в качестве органа полового размножения и замкнутого вместилища у семяпочки (а затем и у происшедшего из неё семени, откуда и появилось название покрытосеменные). Ещё одна существенная особенность цветковых растений&amp;nbsp;&amp;mdash; двойное оплодотворение.&lt;/em&gt;&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;iframe allowfullscreen=&quot;&quot; frameborder=&quot;0&quot; height=&quot;360&quot; src=&quot;https://yymnasium257.clan.su//www.youtube.com/embed/x2Myhxvl_CY&quot; width=&quot;640&quot;&gt;&lt;/iframe&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/8/89/Magnolia.jpg&quot; style=&quot;width: 307px; height: 230px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/biologija/2014-12-07-11</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/biologija/2014-12-07-11</guid>
			<pubDate>Sun, 07 Dec 2014 12:09:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Информатика</title>
			<description>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;em&gt;&lt;strong&gt;Scratch (Скретч) - інтерпретована динамічна візуальна мова програмування основана і реалізована на Squeak. Завдяки динамічності, вона дає змогу змінювати код навіть під час виконання. Мова має за мету навчити дітей поняттю програмування і дає змогу створювати ігри, анімації чи музику. Scratch - середовище програмування, яке дозволяє дітям створювати власні анімовані та інтерактивні історії, ігри і інші витвори. Ними можна обмінюватися всередині міжнародної спільноти, яка поступово формується в мережі Інтернет. Середовище програмування можна безкоштовно завантажити і вільно використовувати у шкільній чи позашкільній освіті. Scratch базується на традиціях мови Лого&lt;/strong&gt;&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;em&gt;У&lt;strong&gt; середовищі Scratch використовується метафора цеглинок Лего, з яких навіть найменші діти можуть зібрати прості конструкції. Але, розпочавши з малого, можна далі розвивати та розширювати своє уміння будувати і програмувати....</description>
			<content:encoded>&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;em&gt;&lt;strong&gt;Scratch (Скретч) - інтерпретована динамічна візуальна мова програмування основана і реалізована на Squeak. Завдяки динамічності, вона дає змогу змінювати код навіть під час виконання. Мова має за мету навчити дітей поняттю програмування і дає змогу створювати ігри, анімації чи музику. Scratch - середовище програмування, яке дозволяє дітям створювати власні анімовані та інтерактивні історії, ігри і інші витвори. Ними можна обмінюватися всередині міжнародної спільноти, яка поступово формується в мережі Інтернет. Середовище програмування можна безкоштовно завантажити і вільно використовувати у шкільній чи позашкільній освіті. Scratch базується на традиціях мови Лого&lt;/strong&gt;&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;em&gt;У&lt;strong&gt; середовищі Scratch використовується метафора цеглинок Лего, з яких навіть найменші діти можуть зібрати прості конструкції. Але, розпочавши з малого, можна далі розвивати та розширювати своє уміння будувати і програмувати. Scratch створювався спеціально для того, щоб підлітки 10 &amp;ndash; 16 років використовували його самостійно, в мережі позашкільного навчання на базі комп&apos;ютерних клубів, в містах та регіонах з низьким рівнем доходів. Це нове технологічне середовище дозволяє їм виразити себе в комп&apos;ютерній творчості.&lt;/strong&gt;&lt;/em&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p style=&quot;text-align: center;&quot;&gt;&lt;strong&gt;&lt;em&gt;Розробники цього напряму на чолі з Мітчем Рєзніком і Аланом Кеєм вважають, що найбільш важливим у потужних та недорогих сучасних персональних комп&apos;ютерах є те, що вони створюють нове освітнє середовище. У ньому учні можуть обговорювати та користуватися цими новітніми ідеями зовсім не так, як вони це робили за допомогою підручників. З цим і пов&apos;язана робота, яку веде дослідницька група на чолі з&amp;nbsp; Аланом Кеєм щодо середовища Сквік. Мета діяльності&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://www.eduwiki.uran.net.ua/wiki/images/5/5b/Scratch-Cat.png&quot; style=&quot;width: 95px; height: 104px;&quot; /&gt; групи - допомогти дітям навчитися думати краще і глибше, ніж це може робити &lt;/em&gt;більшість дорослих&lt;/strong&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/informatika/2014-12-07-10</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/informatika/2014-12-07-10</guid>
			<pubDate>Sun, 07 Dec 2014 11:25:24 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Хламидомонада</title>
			<description>&lt;p&gt;Хламидомонада &amp;ndash; род одноклеточных растений из отдела зелёные водоросли. Данный род объединяет более 500 видов, подавляющее большинство из которых обитают в пресных водоемах. Зачастую это мелкие, хорошо прогретые, грязные водоемы. Некоторые формы хламидомонады могут существовать в почве, на поверхности снежного покрова, льда, провоцируя их цветение (к примеру, хламидомонада снежная). В странах СНГ встречается около 100 видов.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Строение&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;. Типичный представитель рода &amp;ndash; это одноклеточная водоросль чаще продолговатой грушевидной формы, иногда округлой либо овальной. К переднему, несколько вытянутому краю клетки прикрепляются два жгутика, благодаря которым клетка способна передвигаться в толще воды. Водоросль покрыта относительно прочной пектиновой оболочкой. В цитоплазме имеется фоторецептор &amp;ndash; светочувствительный глазок. Характерно наличие двух сократительных вакуолей. Основной функцией их является удаление изб...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;Хламидомонада &amp;ndash; род одноклеточных растений из отдела зелёные водоросли. Данный род объединяет более 500 видов, подавляющее большинство из которых обитают в пресных водоемах. Зачастую это мелкие, хорошо прогретые, грязные водоемы. Некоторые формы хламидомонады могут существовать в почве, на поверхности снежного покрова, льда, провоцируя их цветение (к примеру, хламидомонада снежная). В странах СНГ встречается около 100 видов.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Строение&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;. Типичный представитель рода &amp;ndash; это одноклеточная водоросль чаще продолговатой грушевидной формы, иногда округлой либо овальной. К переднему, несколько вытянутому краю клетки прикрепляются два жгутика, благодаря которым клетка способна передвигаться в толще воды. Водоросль покрыта относительно прочной пектиновой оболочкой. В цитоплазме имеется фоторецептор &amp;ndash; светочувствительный глазок. Характерно наличие двух сократительных вакуолей. Основной функцией их является удаление избытка воды, которая постоянно поступает в клетку из окружающего пространства, с целью регуляции внутриклеточного давления. Большую часть клетки занимает хроматофор в виде чаши. Кроме осуществления фотосинтеза, его важная функция - отложение запасного органического вещества &amp;ndash; крахмала.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Питание&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;. Питание водорослей данной группы может быть как атотрофное, так и гетеротрофное. Так, в условиях достаточной освещенности в процессе фотосинтеза поглощается солнечная энергия, и синтезируются органические вещества в клетке водоросли. Наиболее благоприятные условия для фотосинтеза хламидомонада находит с помощью глазка, постоянно передвигаясь. При недостатке света водоросль способна всасывать растворенные в воде органические вещества через клеточную стенку, переходя на гетеротрофный тип питания.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Размножение&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;. Размножение хламидомонады происходит половым и бесполым способом. Преобладает вегетативное размножение, которое осуществляется делением на 2-8 так называемых зооспор. Половой процесс - чаще изогамия, реже оогамия и гетерогамия. Сформировавшаяся зигота по окончании периода покоя и нескольких последовательных делений дает начало 4-32 новым клеткам.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://fs1.ucheba-legko.ru/images/a36e1af795303b064b8aac825bc6f811.jpg&quot; style=&quot;width: 480px; height: 360px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;&lt;span style=&quot;color: #008000;&quot;&gt;&lt;strong&gt;Значение&lt;/strong&gt;&lt;/span&gt;. Хламидомонады, наряду с другими зелеными водорослями, могут провоцировать &amp;laquo;цветение&amp;raquo; воды, иногда снега. Водоросли данного рода используются в очистных сооружениях, поскольку обладают способностью поглощать органические вещества, растворенные в воде. Хламидомонада является объектом исследования в генетических и биологических лабораториях, благодаря сравнительной простоте поддержания клеточной культуры. Эту водоросль также применяют для определения токсичности загрязненной воды.&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/khlamidomonada/2014-12-02-8</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/khlamidomonada/2014-12-02-8</guid>
			<pubDate>Tue, 02 Dec 2014 16:12:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Евлена</title>
			<description>&lt;p&gt;Эвглена зеленая &amp;mdash; это представитель типа саркожгутиковых, класса жгутиконосцев.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Все жгутиковые имеют один или несколько жгутиков, с помощью которых они передвигаются и захватывают пищу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;По типу питания жгутиковые делятся на две группы &amp;mdash; это автотрофы и гетеротрофы. Гетеротрофы &amp;mdash; это животные одноклеточные, которые питаются бактериями либо мельчайшими простейшими. Автотрофы &amp;mdash; это растительные одноклеточные, которые могут синтезировать органические вещества из неорганических с помощью фотосинтеза.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Эвглена зеленая может совмещать автотрофный и гетеротрофный тип питания, то есть она является миксотрофным организмом, она относится одновременно и к царству растений и к царству животных. Эвглена зеленая имеет веретонообразную форму тела, форма ее тела постоянна за счет эластичной пелликулы.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Передний конец тела эвглены притупленный, задний &amp;mdash; заостренный. На переднем конце тела есть глотка, рядом с глоткой располагается один жгути...</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;Эвглена зеленая &amp;mdash; это представитель типа саркожгутиковых, класса жгутиконосцев.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Все жгутиковые имеют один или несколько жгутиков, с помощью которых они передвигаются и захватывают пищу.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;По типу питания жгутиковые делятся на две группы &amp;mdash; это автотрофы и гетеротрофы. Гетеротрофы &amp;mdash; это животные одноклеточные, которые питаются бактериями либо мельчайшими простейшими. Автотрофы &amp;mdash; это растительные одноклеточные, которые могут синтезировать органические вещества из неорганических с помощью фотосинтеза.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Эвглена зеленая может совмещать автотрофный и гетеротрофный тип питания, то есть она является миксотрофным организмом, она относится одновременно и к царству растений и к царству животных. Эвглена зеленая имеет веретонообразную форму тела, форма ее тела постоянна за счет эластичной пелликулы.&lt;/p&gt;

&lt;p&gt;Передний конец тела эвглены притупленный, задний &amp;mdash; заостренный. На переднем конце тела есть глотка, рядом с глоткой располагается один жгутик, в основании которого есть базальное тельце. С помощью движений жгутика эвглена зеленая может перемещаться и захватывать пищу. Рядом с глоткой есть светочувствительный глазок, с его помощью эвглена определяет, где света больше и перемещается в наиболее освещенные участки водоема, так как свет ей нужен для автотрофного питания.&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://dic.academic.ru/pictures/dic_biology/ye_001.jpg&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/evlena/2014-12-02-7</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/evlena/2014-12-02-7</guid>
			<pubDate>Tue, 02 Dec 2014 16:09:06 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Амеба Протей</title>
			<description>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://images.myshared.ru/819699/slide_5.jpg&quot; style=&quot;width: 960px; height: 720px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</description>
			<content:encoded>&lt;p&gt;&lt;img alt=&quot;&quot; src=&quot;http://images.myshared.ru/819699/slide_5.jpg&quot; style=&quot;width: 960px; height: 720px;&quot; /&gt;&lt;/p&gt;</content:encoded>
			<link>https://yymnasium257.clan.su/news/ameba_protej/2014-12-02-6</link>
			<category>Уроки</category>
			<dc:creator>Milena_Monya</dc:creator>
			<guid>https://yymnasium257.clan.su/news/ameba_protej/2014-12-02-6</guid>
			<pubDate>Tue, 02 Dec 2014 16:01:20 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>